Світові банки пророкують рекордне падіння цін на нафту

Світові банки пророкують рекордне падіння цін на нафту

Провідні банки світу прогнозують у новому році подальше здешевлення нафти.

Так, наприклад, аналітики Bank of America Merrill Lynch вважають, що в найближчому майбутньому вартість нафти марки WTI може опуститися спочатку до 60 доларів за барель, а потім і до рекордних 40 доларів, пише ZN.ua.

У свою чергу експерти Societe Generale і Citi знизили прогнози по марці Brent на 2015-й рік - відповідно 70 і 80 доларів за барель. А марки WTI - 65 та 72 долара.

Як ми раніше повідомляли, різке здешевлення нафти почалося з червня 2014 року - приблизно на 30%. «Масла у вогонь» підлили Саудівська Аравія і Кувейт, які заявили про рішення не скорочувати видобуток.

У свою чергу глава управління енергетичної інформації при міністерстві енергетики США Адам Семінський висловив припущення, що світові ціни на нафту в наступному році можуть впасти і до $ 50 за барель.

«Був час, коли нафта коштувала 150 доларів, був час, коли її вартість опускалася до 25-30 доларів. Коли нафта коштувала 150 доларів, багато хто припускав, що ціна зросте до 200 доларів. Однак я ніколи в це не вірив», - сказав фахівець, додавши, що прогнозувати динаміку цін на нафту в світлі сьогоднішніх подій в Лівії, Іраку та деяких інших країнах - дуже складно.

Незважаючи на заборону, українські банки продовжують відбирати житло у позичальників

Секретар громадської організації «Кредитний Майдан» Ольга Іванова в ході спілкування з журналістами розповіла, що, незважаючи на заборону, в Україні продовжують відбирати житло у позичальників, при цьому найчастіше страждають сім'ї з дітьми. Повідомляє ряд українських видань.

За її словами, від дій нинішнього керівництва Національного банку України найбільше постраждав середній клас.

«В середині цього літа під тиском громадськості Верховна Рада прийняла мораторій на вилучення заставних квартир. Але, незважаючи на мораторій в Україні продовжилося вилучення квартир у позичальників і таких фактів по всій країні зафіксовано безліч. До позичальників приходять і виганяють їх на вулицю, і найчастіше це відбувається з сім'ями, де жінки залишилися з маленькими дітьми», - пояснила Іванова.

На переконання секретаря, вина за те, що відбувається з позичальниками, повністю лежить на керівництві Нацбанку України, які є основним регулятором. «НБУ повинен захищати позичальників і регулювати курс валюти. Він повинен це робити, але влітку Нацбанк зробив все навпаки і перейшов до плаваючого курсу, можна з упевненістю сказати, що регулятор відмовився від виконання своїх основних обов'язків. З-за проблем з виплатами за кредитами за 12 місяців збільшилася кількість самогубств позичальників»

В НБУ зберуться на нараду представники 40 найбільших банків України

В НБУ зберуться на нараду представники 40 найбільших банків України

Банкіри повідомили, що у вівторок, 9 грудня, в Національному банку України має пройти чергову нараду з керівниками 40 найбільших банків України. Пише ряд видань.

В ході засідання буде розглянута поточна ситуація на українському валютному ринку, при цьому експерти очікують оприлюднення нових вимог регулятора, але поки не відомо які саме.

Експерт висловив думку, що НБУ потрібно посилити вимоги до експортерам з продажу валютної виручки, це дозволить збільшити пропозиції долара на ринку. Регулятору необхідно посилити контроль над надходженням і реалізацією валютної виручки для зміцнення курсу національної валюти.

Експерти сподіваються на психологічну реакцію експортерів, сформований новий Кабінет міністрів, що має дати стабілізуючий ефект, однак його не буде, поки новий склад уряду не почне впроваджувати реформи. Також позитивно на настрої учасників ринку повинно вплинути виступ глави Нацбанку Валерії Гонтарєвої, але від неї чекають стратегії і планів на майбутнє, а не статистичних даних.

Фінансисти впевнені, що для стабілізації валютного ринку регулятору потрібно провести масштабні інтервенції на цьому тижні, але з таким невеликим обсягом золотовалютних резервів це фактично не можливо.

19 причин девальвації гривні в 2014 році (Курс гривні до долара 20 гривень) і що робити, щоб не допустити краху

Останні кілька місяців, національна валюта знецінюється просто шаленими темпами. Ми спробували розібрати причини знецінення (девальвації) гривні, всього їх 19:

1. Політична невизначеність в країні як фактор девальвації національної валюти

В силу політичної нестабільності в Україні щодня посилюється тиск на національну Валюту. Для нівелювання цього фактора необхідний чіткий план Національного Банку України (узгоджений з податкової і фінансовим сектором) з зазначенням конкретних заходів і строків їх реалізації, а не хмарне «подивимося».

2. Девальваційні очікування населення як фактор знецінення гривні

Вже не перший місяць в ЗМІ, інтернеті, так і в банківському секторі ходять чутки про знецінення (девальвації) національної валюти, що в свою чергу збільшує девальваційні очікування населення, які в умовах політичної кризи наростають.

3. Від'ємне сальдо платіжного балансу

Економічний фактор, який немає можливості в даній ситуації стабілізувати. Питання його вирівнювання питання найближчих пару років.

4. Вимоги МВФ про ринкове курсоутворення/формування офіційного курсу НБУ.

МВФ керується світовою практикою ринкового ціноутворення/курсоутворення валюти, що неприйнятно для України через:

- ми звикли орієнтуватися на курс НБУ - він є для населення України індикатором стабільності в Україні. Як тільки він почав «падати» у людей почалася паніка, результатом якої щоденний зростання курсу.

- в умовах політико-економічної нестабільності, зростаючий соціальний тиск буде впливати на знецінення гривні. Адже на поточний момент джерелом заощаджень може бути лише іноземна валюта (Ставки за депозитами непорівнянні з курсовими різницями та інфляційними очікуваннями, фондовий ринок у нас нерозвинений і ніяк не може бути джерелом фінансування, ринок нерухомості стоїть (всі в очікуванні його падіння)).

5. Криза банківської системи України (криза ліквідності в Україні).

З 2011 року банки кредитували «сезонно». Як правило, на початку року починали кредитувати, і до вересня припиняли через проблеми з ліквідністю банків. Дана проблема триває аж до 2014 року. Фактично банки, зупиняючи кредитування, створювали соціальну напругу, не давали активно розвиватися економіці країни. Обмеженість банківської ліквідності стримувала зростання економіки.

Багато експертів зводяться в думці, що проблеми з ліквідністю - це була ціна стабільності національної валюти. Банки не могли нарощувати кредитний портфель (навіть порівняно з періодом до 2008 року).

6. Валютні спекулянти на готівковому валютному ринку населення України

Банки для підтримання свого валютного запасу повинні купувати долар на ринку. Враховуючи те, що в поточній ситуації купівля долара на фінансовому ринку нерентабельна, банки купували валюту у населення і порівнянно купленій валюті продавали її.

Зважаючи на те, що банки почали притримувати куплену валюту і не продавати її в повному обсязі, наростання попиту на долари, «добре зажили валютні спекулянти». Вони фактично купували валюту за заниженим курсом, а продавали за курсом перевищує банківський, в рази вище, тим самим посилюючи ситуацію. Аналогічна ситуація триває і зараз.

7. Економічна стагнації України

Загальна економічна стагнація веде до того, що люди розуміють, що завтра може бути період «голоду», і намагаються зберегти те, що є в доларах. Про передумови стагнації я не буду писати т. к. інформації в інтернеті предостатньо.

8. Відтік іноземного капіталу і відсутності іноземних інвестицій

Відсутність припливу іноземних інвестицій і їх відтік можна виділити як окремий фактор.

Основною причиною такого чинника, можна назвати відсутність інвестиційного клімату в Україні:

- законодавче недосконалість,

- корупція,

- рейдерство,

- і. т. д.

Відсутність інвестицій веде до стагнації економіки (без наявності внутрішнього зростання). Приплив іноземних інвестицій призвів би до зростання економіки і збільшення валютної ліквідності в країні.

9. Зростання зовнішнього боргу

Зростання і «пропажа» запозичених і залучених коштів вело до знецінення національної валюти. У поточній ситуації погашення запозичень буде означати вихід на валютний ринок і покупку валюти, що збільшить попит на неї і теоретично ще більше може знецінити національну Валюту. Ситуацію можуть поліпшити значні валютні вливання.

10. Зниження рейтингів країни, переддефолтний стан України

Зниження рейтингів України до історичного мінімуму, найбільшими світовими рейтингами агентствами.

Фактично зараз рейтинг України на рівні рейтингу Греції та Кіпру. Нагадаю, що Кіпру був присвоєний такий рейтинг, коли в країні був оголошений крах банків і економіки, і банківська система впала. Знову ж зниження рейтингів є індикатором для інвесторів, господарюючих суб'єктів і населення про можливий дефолт країни. Фактично інвестування у таких умовах є «дурістю», оскільки всі очікують зниження вартості Українських активів яке буде як фактичне таки внаслідок девальвації гривні эскалируя в гривневий курс.

11. Відсутність реальної фінансової допомоги

Відсутність реальної допомоги Україні погіршує поточну ситуацію і фактично веде до того, що у НБУ немає реальних джерел для валютних інтервенцій (крім резервів які є критичним стабілізатором для України). Отримання допомоги МВФ вийти на міжбанківський валютний ринок з валютними інтервенціями і фактично загасити «пожежу».

При реальної допомоги фактично вдасться трохи відкотити курс. Але поки немає рішення міжнародного валютного фонду про виділення фінансової та економічної допомоги Україні, і в разі прийняття такого рішення, виділення коштів буде протягом двох років у міру реалізації непопулярних реформ, що буде впливати на знецінення національної валюти поступово.

12. У МВФ немає прогнозу по Україні

З останньої доповіді МВФ ми всі зрозуміли, що світова спільнота поки що не бачить шляхів вирішення проблем не може прогнозувати перспектив розвитку України у силу всім відомих причин. А це посилює девальваційні очікування.

13. Введення обмежень НБУ вводить

Нацбанк вводячи обмеження по різних валютних операцій (вкладні з фіз. особам або, наприклад пенсійний податок) підштовхує людей ще швидше розривати гривневі вклади і купувати валюту, яка зберігати «під матрацом», тим самим збільшуй девальвацію і погіршуючи банківську ліквідність. Введення обмежень щодо дострокового розірвання валютних вкладів, обмеження щодо зняття валютних коштів лише відтягує негативні наслідки адже люди продовжують забирати свої заощадження з рахунків у банку.

14. Боротьба з валютними спекулянтами на міжбанківському валютному ринку

Національний банк України адміністративними та економічними стимуляторами прибрав з міжбанківського валютного ринку України спекулянтів.

Наприклад, ввів податок 0,5 %. Якщо раніше банки могли вийти на міжбанківський ринок спекулянти не заплативши 0,5% не купивши валюту вийти з нього, то тепер треба платити 0,5 % незалежно від того, чи була здійснена операція чи ні.

Валютні спекулянти в свою чергу були учасниками валютного ринку, створюючи попит і пропозиція на валюту. Тепер, коли їх немає, то в умовах обмеженості учасників зменшилася ліквідність валютного ринку і виросла «маржа».

Слід в майбутньому враховувати, що всі банки працюють на ринку і ринок неможливий без спекулянтів т. к. вони створюють ліквідність, впливають на курсоутворення. Будучи учасниками валютних операцій, вони можуть, як виграти, так і програти на валютних операціях!

15. Банки фінансують бізнес

Зважаючи на те, що в Україні багато банків не виконували свої основні функції а були джерелом оптимізації оподаткування, валютних спекуляцій і джерелом фінансування бізнесу власників банків страждають звичайні люди.

16. Перехід на інфляційне таргетування НБУ

Інфляційне таргетування НБУ в Україні хороший інструмент для розвинених країн (його використовують практично всі розвинені країни світу). Однак зважаючи на те що у нас неузгоджені дії ДПАУ, МІНФІНУ та НБУ в частині грошово кредитної політики використання цього інструменту в чистому вигляді небезпечно розберемося чому:

У розвинених країнах банк через облікову ставку регулює ставку рефінансування, яка є індикатором кредитної ставки для комерційних банків.

Облікова ставка впливає як на ставку за кредитами, так і за депозитами, і, регулюючи її, центральний банк розвинених країн або розширює виробництво (зменшуючи ставку рефінансування, зростає кредитування реального сектора економіки, що веде до економічного зростання, збільшення її веде до протилежного ефекту).

Крім цього зменшення ставки веде до того, що починає активно функціонувати ринок цінних паперів. У розвинених країнах інвестування в цінні папери є альтернативою депозитам, за фактом ставки за депозитами там 1-2 % річних, а з цінних паперів заробіток значний).

Зважаючи на відсутність в Україні розвиненого фондового ринку (ринку цінних паперів), не впливу облікової ставки та ставки рефінансування на ставку за кредитами використання інфляційного таргетування в Україні може негативно позначитися на валютному курсі і економічному розвитку. Цей інструмент треба використовувати частково.

17. Золотовалютні резерви

Фактично відсутність належного розміру валютних резервів робить неможливим національному банку контролювати курс національної валюти. Фактично зараз у нас складається економічний валютний курс.

18. Фактор збільшення гривневого еквівалента позики

Багато пишуть що знецінення гривні дозволить отримати більше фінансової допомоги у гривневому еквіваленті, що, напевно не вірно.

19. Тимчасова адміністрація

Введення тимчасової адміністрації в банки призводить до того, що довіра до банків таїть день у день, населення знімає валютні вклади, з рахунків збільшуючи тим самим відтік готівкової валюти в банку.

Можна навести ще безліч факторів, які говорять про те, що національна валюта буде продовжувати вільне плавання не тільки зараз, але і в майбутньому.

Кроки НБУ в деяких моментах необдумано і непопулярні, однак причиною знецінення національної валюти є загальноекономічні фактори, які склалися протягом багатьох років.

Хочу відзначити, що наведені в статті чинники є лише припущенням автора статті і жодним чином не відображають реальну ситуацію.

Деякі зроблене кроки, безумовно, мають позитивно відобразитися у довгостроковій перспективі, однак зараз без реальної фінансової допомоги прогнозувати сценарій яким буде курс гривні до долара 11 грн. або 20 грн. не може жоден аналітик. Ситуація залежить від багатьох факторів, головне щоб кроки були зважені, послідовні, економічно обґрунтовані і прогнозовані.

Глава Нацбанку надала 3 млрд. грн. банку соратника Порошенка

Глава Нацбанку надала 3 млрд. грн. банку соратника Порошенка

Зараз очевидно, що відмова Національного банку надавати кредити рефінансування є головною претензією керівництва основної маси українських банків до голови НБУ Валерії Гонтарєвої. Пише українське видання «Дзеркало тижня».

За даними видання, в такій категоричній політиці регулятора є винятки, ще на початку цієї осені стало відомо, що голова НБУ не змогла відмовити президентові України Петру Порошенку і виконала його прохання щодо надання понад 3 мільярдів гривень банку «Фінансова ініціатива», який належить соратнику президента Олегу Бахматюку.

Дана інформація була підтверджена, так як у звіті банку виявилося, що зобов'язання установи в частині кошти банків у минулому кварталі збільшилися на 3 мільярди гривень. При цьому експерти стверджують, що єдиним банком, хто міг надати «Фінансової ініціативи» таку велику суму в кредит є Нацбанк.

Експерти з обуренням зазначають, що керівництво регулятора при виділення цього кредиту навіть не збентежило, що загальна сума боргу банку «Фінансова ініціатива» перевищила 9 мільярдів гривень, що є 4 показником по всій банківській системі України.