Надає Факторинг його користувачам вагомі переваги, пов'язані з управлінням дебіторською заборгованістю і контролем грошових потоків. Компанії знають, що таке факторинг бачать його явні переваги над банківським кредитом, які головним чином проявляються гнучкість і зручність для клієнта, а також у відсутності жорстких договірних рамок.
Факторинг в Україні є досить молодим і перебуває на стадії формування. Із зареєстрованих близько сімдесяти факторингових компаній фактично здійснюють діяльність лише близько четвертої їх частини. У зв'язку з тим, що характерною рисою для факторингу є беззаставне фінансування і необмежену за часом дію договору, проведення таких операцій спричинило невиплати боргів. Тому збільшення обсягів фінансування залишалося довгий час проблематичним з нестійкого фінансового стану факторів. На сьогодні у виграшному становищі перебувають ті факторингові компанії, які почали активну діяльність на ринку після проходження піку фінансової кризи, оскільки вони не мають значних обсягів проблемної заборгованості і можуть активно розвиватися, надаючи затребувані фінансові послуги, зокрема факторинг. Україна активно розвивається в сфері надання даного виду фінансових послуг.
Для початку факторингового обслуговування підприємству необхідно укласти генеральний договір з фактором. Для цього слід подати відповідні документи для аналізу ризиків. Такими документами можуть бути: фінансова звітність за кілька звітних періодів; оборотно-сальдові відомості по рахунках з покупцями і постачальниками; розшифровки карт дебіторів, які переводяться на факторингове обслуговування; різні документи за дебіторами (договору купівлі-продажу, видаткові накладні тощо); установчі та реєстраційні документи.
Договір факторингу обумовлює перелік дебіторів-покупців, термін договору (переважно укладається терміном на один рік і надалі може продовжуватися), ліміти факторингового обслуговування (як загальні, так і за кожним боржником окремо), вартість обслуговування.
Передача фактору права вимоги до боржника, найчастіше, здійснюється шляхом передачі фактору оригіналів документів, що свідчать про право на отримання переданого боргу: контракт з покупцем; товаротранспортні документи; реєстр товаротранспортних документів; рахунку-фактури; акти приймання-передачі товарів та інші. Про те, що відбулася заміна кредитора, боржник повинен бути обов'язково повідомлено в письмовій формі. Якщо ця вимога не буде виконана, то боржник, який виконав зобов ’ язання перед клієнтом, а не перед фактором, вважатися вільними від своїх зобов'язань. Оскільки з норм законодавства чітко не слід, хто саме повинен повідомити боржника про що відбулася передачу права грошової вимоги, це може зробити як фактор, так і безпосередньо клієнт (перший кредитор) за домовленістю.
Після отримання оригіналів документів, що свідчать про право на отримання переданого боргу, фактор відразу або протягом декількох днів) перераховує клієнту певну суму грошових коштів. Плата зазвичай встановлюється у вигляді винагороди за факторингові операції або шляхом визначення вартості уступаемого вимоги, у розмірі меншому, ніж номінальна вартість вимоги. По типу відносин, які виникають між сторонами, розрізняють класичний (комісію сплачує постачальник) і реверсивний факторинг (комісію сплачує покупець), саме цей вид факторингу є найбільш популярним, оскільки плата за нього лягає на дебітора, оскільки саме він є ініціатором факторингу. Плата за факторинг, як правило, складається з двох елементів.
Перша частина - це плата за управління (комісія за факторингове обслуговування). Вона включає страхування ризиків та адміністрування дебіторської заборгованості. Розмір комісійної винагороди залежить від структури і масштабів виробничої діяльності клієнта, трудомісткості робіт з обслуговування заборгованості, платоспроможності та кількості дебіторів, терміну відстрочки платежу і встановлюється у вигляді відсотка. Друга частина - це плата за облікові операції, яка стягується чинником із суми коштів, що надаються клієнту достроково (у формі попередньої оплати переуступлених боргових вимог) за час між дострокових отриманням і датою інкасації боргового вимоги. Зазначена ставка, як правило, на 2-4% перевищує поточну банківську ставку, якою користуються при короткостроковому кредитування клієнтів з аналогічним обігом, і зумовлена неможливістю компенсації додаткових витрат і ризиків фактора.
При наявності дебіторської заборгованості або якщо постачальнику надається можливість відстрочки платежу, що підвищує ризик його отримання, розумно використовувати саме факторинг. Банк або фінансова компанія, що надає послуги факторингу, служить гарантом оплати і таким чином мінімізує ризики компанії-клієнта.
Комментариев нет:
Отправить комментарий